Вітаю Вас Гість!
Ср, 16.08.2017, 18:25
Укр    Русс                           Головна | Реєстрація | Вхід
 

 

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Погода

Погода в Україні

Дошка оголошень




Мапа міста



  
 

Наша кнопка







<A href="http://zbarazh.ucoz.com">
<IMG src="http://zbarazh.ucoz.com/
knopka.gif"
width="88" height="31" border="0"
 alt="Збараж -сайт міста"></a>



 
 
 
 

Реклама

Тут може бути Ваша реклама


Випадкове фото

Форма входу

Логін:
Пароль:
запам"ятати

Візитка

Основні дані
КраїнаУкраїна
РегіонТернопільська область
Район/міськрада  Збаразький район
Код КОАТУУ 6122410100
Засноване 
1211
Статус міста з 1939 року
Населення  
13 053
Площа 7 км²
Густота населення
 1880.84 осіб/км²
Поштові індекси 47300—47304
Телефонний код   
+380-3550
Координати    49°40′ пн. ш.; 25°46′ сх. д.
Водойма     Гнізна

   
Відстань
Найближча залізнична станціяЗбараж
    
До обл./респ. центру
 - залізницею  24 км
 - автошляхами  22 км

       
Міська влада
Адреса     47302, Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Б. Хмельницького,

Календар

«  Травень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031




План замку




Головна » 2009 » Травень » 9 » Свiтло й тiнь Великої Перемоги
Свiтло й тiнь Великої Перемоги
21:30
Ось і дожили ми до чергового величного свята землі нашої — Дня Перемоги. На честь його відзначення Президент України Віктор Ющенко навіть відповідний указ підписав. А в указі, як і годиться, сказано, що треба повсюдно провести урочисті заходи до Дня Перемоги, упорядкувати братські могили, пам’ятники, обеліски, меморіали на честь героїв війни, надати необхідну допомогу громадським організаціям ветеранів, висвітлювати їхні проблеми у комунальних ЗМІ, турбуватися про соціальний захист людей, котрі звільнили Європу і світ від “коричневої чуми”. З метою, як сказано в указі, “увічнення безсмертного подвигу народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років, виховання у молодого покоління почуття патріотизму і шанобливого ставлення до історії держави”.

Ще в указі є багато слушних зауважень і таких потрібних слів для наших, вже не молодих співвітчизників. Можна було б тільки порадіти з приводу такої зворушливої уваги першої людини у державі до всього, що пов’язано з Перемогою... Якби не разюча відмінність того, про що мовиться в указі, від буднів сьогодення.

Адже на Львівщині, до прикладу, планомірно й наполегливо, за підтримки, а то й з ініціативи, місцевої влади, нищаться будь-які матеріальні пам’ятки про борців з фашизмом у Другій світовій війні. У Дрогобичі демонтовано могилу Героя Радянського Союзу генерала Івана Васильєва, частина якого у 1944-му звільняла місто від фашистів. У Турці знесено пам’ятник герою-прикордоннику Федору Уланову. А містечко Комарно нещодавно здригнулося від наруги, вчиненої над військовими похованнями, якими пустили бульдозер, а потім всі вириті таким варварським способом кістки закопали в землю на якомусь закинутому цвинтарі...

Тоді сам Віктор Андрійович заявив, що бере під особистий контроль розслідування цього акту вандалізму, та за його цинічне вчинення так нікого й не притягнуто до відповідальності.

Німці до 60-річчя Перемоги відреставрували монумент свого воїна-визволителя з німецькою дівчинкою на руках (робота радянського скульптора Є.Вучетича) і, як нового, поставили на місце у берлінському Трептов-парку. А Львівська обласна рада перед черговою річницею цієї ж Перемоги спонукає депутатів Стрийської міської ради прийняти рішення про демонтаж пам’ятника радянському воїнові-визволителю, бо він, бачте, “символізує мілітаризм радянської епохи” і псує “архітектуру” Стрия... Це вже не кажучи про напівзнищений у Львові Солдатський меморіал та поруйнований Пагорб Слави.

Бої за “Розу” (такий оперативний позивний мало місто Лева у військовій визвольній операції) вели представники чи не всіх народів колишнього Союзу РСР. Без їхніх неймовірних зусиль і жертв у роки війни не було б нині й незалежної України. А так, в результаті Перемоги над фашизмом, Україна здобула можливість розвиватися в ранзі самодостатньої держави, однієї із засновниць ООН.

Визначну роль відіграла Перемога у долі західних областей України. Адже лише в результаті так званого визвольного походу Червоної Армії у вересні 1939 року було об’єднано всі етнічні українські землі. А вже у 1945-му статус цих земель було затверджено міжнародними угодами. І саме звідси пролягла дорога до проголошення незалежності у 1991 році.

Тому дивними, навіть безглуздими можна вважати недавні хуліганські вихватки окремих молодих членів Соціал-національної партії (нині ця політична структура трансформувалася у ВО “Свобода”) проти ветеранів Великої Вітчизняної війни під час їхніх походів вулицями міста з червоними прапорами. Молодики-радикали з люттю виривали тоді зі старечих рук знамена, під якими здобуто Перемогу над німецьким нацизмом. І вибороно, власне, навіть кар’єрне майбутнє для цих молодих людей, — сьогодні дехто з них став навіть народним депутатом України!

Натомість Тернопільська обласна рада звернулася до Президента Віктора Ющенка з проханням визнати “учасників дивізії “Галичина” борцями за волю України” (про це повідомила 30 квітня 2009 року львівська газета “Суботня пошта”). Та, неначе у відповідь на чергове намагання “відбілити” наших українських есесманів, в Росії готується закон, у якому передбачено караючу статтю (на 3—5 років ув’язнення) за реабілітацію нацизму і нацистських злочинців. За це на території РФ загрожуватиме тюрма і російським, і іноземним (з країн, що входили до колишнього СРСР) громадянам. Так що битва за Велику Перемогу триває! А всіх ветеранів, що доклалися до її наближення, вітаємо зі світлим Днем 9 Травня, який увійшов в аннали героїчної історії людства.

Володимир РУДЕНКО

Переглядів: 825 | Додав: emis | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1
1  
Always refreshing to hear a rational asnewr.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]