Важлива подія у житті польського культурно-освітнього товариства «Збараж» сталася минулої суботи, 7 травня. З ініціативи місцевих мешканців , які мають польське коріння, започаткована партнерська співпраця з містом Болєславець. Міський голова Збаража Роман Полікровський та мер Болеславця Пьотр Роман в урочистій атмосфері у залі Національного заповідника «Замки Тернопілля» підписали угоду про наміри подружити Збараж із Болєславцем у статусі міст-побратимів.
Якщо у нашого містечка уже є ряд польських побратимів, то у болєславців ми будемо першими побратимами в Україні. Болєславець знаходиться на заході Польщі , через близькість до багатьох інших країн культивує культурні традиції на лише польські, а й чеські, німецькі, французькі та інших народів.
Пишаються болєславці розвиненим у них промислом, популярним у всьому світі – виготовленням керамічних виробів, яким займаються тисяча осіб у 23 підприємствах, з них одне національне. Загалом місто має 40 тис. мешканців, які працюють у структурах, створених спільними зусиллями поляків, американців та представників різних країн Європи. – Думаю, – відзначив Роман Полікровський, – що нащадки пишатимуться тим, що ми робимо сьогодні, тим, як ми пишемо нову історію стосунків наших країн, які не були простими впродовж багатьох років.
– Дуже тішуся,– зауважив Пьотр Роман, – що Збараж згодом додасться до грона наших партнерів, ми маємо побратимів у Німеччині, Норвегії, Франції та багатьох інших країнах, а от в Україні ще не мали. У нас схожі цінності, ми розуміємо одне одного в основному без перекладача. Сподіваюсь, за кілька літ наша співпраця розвинеться у різних сферах,– як у культурній, так і господарській галузях. Першим кроком до подолання старих стереотипів назвав підписання угоди отець Олександр, настоятель костьола Св. Антонія з Падуї.
– Так, як було раніше, як складались стосунки між Україною та Польщею, не повинно бути, – підкреслив духовний наставник. – Їх треба продовжувати змінювати, і від нас, від нашого бажання і праці залежить, як швидко і в якому напрямку ці зміни відбуватимуться. Братерські стосунки з болєславцями збаражани частково, на неофіційному рівні, почали налагоджувати ще з 2012 року, відколи поляки почали приїжджати наводити лад на польському цвинтарі. Згодом наші діти з ініціативи пані Барбари Смоленської, батько якої народився і жив у Збаражі, кілька разів відвідували Болєславець.
А в жовтні 2015-ого десять дівчаток з різних шкіл Збаража зголосились погостювати у Болєславці та перейняти хитрощі виготовлення керамічних виробів вручну. Тоді учениці зробили свої перші творіння, але не забрали їх додому, бо не мали часу чекати, поки кераміку висушать і випалять. Пані Барбара привезла вироби юних збаражанок і вручила їх під час зустрічі. Це було дуже зворушливо.
– Я вперше побувала у Збаражі у 2007-ому році,– пригадує Барбара Смоленська,– щоб подивитись на місцевість, де народився батько – Міхал Осіпа. На вулиці Низькій знайшла людей, які його знали, а пізніше довідалась дуже багато нового про свою родину з України, тепер підтримую зв’язки як з родичами, так і людьми, що почали гуртуватися у польське товариство. Я очолюю товариство людей у Болєславці, хто народився в Україні або чиї родини тут жили. Щороку ми приїжджаємо до українських поляків у рамках програми допомоги полякам на сході, веземо в подарунок пакунки, а в грудні цього року маємо намір приїхати до збаразьких людей з польського товариства у Збаражі.
– Польське культурно-освітнє товариство «Збараж» , – пояснив голова товариства Петро Байдецький,– зараз на стадії становлення. Є понад десяток ініціаторів-засновників, є люди, які бажають вступити до товариства. Але через реструктуризацію управління юстиції наше товариство офіційно ще не зареєстровано.
Ми прагнемо взятись за вивчення історії, культури Польщі, мови наших предків, робитимемо це з допомогою різних заходів, відзначатимемо визначні дати, пов’язані із видатними діячами та історичними подіями Польщі. Шкода, що раніше чомусь таке товариство у нашому місті не було зорганізовано. До прикладу, у Кременці воно функціонує уже 30 років, у Тернополі –25. Загалом у Тернопільській області є 11 товариств. Наше, збаразьке, буде дванадцяте.
Ірина СИСКО
(с) Народне слово
|